Словник Української Мови
Буква
1. Піддатися сильному впливу вогню або високої температури, перетворитися на тверду, часто обвуглену масу; спектися, перегоріти.
2. Приготувати їжу (переважно м’ясо) на сильному вогні до утворення скоринки; сильно обсмажити.
3. Про рану, пошкодження шкіри: загоїтися, покритися затверділою кіркою.
4. Перен. Стати затятим, непохитним у чомусь (про почуття, ставлення, риси характеру); закореніти.
Приклад 1:
Ось тому, коли Петро сказав, що запросив до нас на обід отця Йосифа з їмостю (бідолашка страждає від падучої), і Аделя по-дитячому радісно засміялась (бо їй від життя тільки те й потрібно, що гостини й балюнки) і запитала в мене, що я приготую пишного й спеціального, я на якусь мить замислилась, а тоді пообіцяла їм запекти линів, начинених по-французьки: по- перше, сказала я, мені добре відомо, як шанують рибні страви слуги Господа, а по-друге — завдяки повені тепер повсюди стільки свіжої риби, що гріх цим не скористатись; хоча якби ми були достатньо ощадливі, то все ж зачекали б іще трохи, аж поки лини не почнуть запливати нам у вікна. Петро вищирив свої хижі зуби і зайшовся реготом.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”