запоряд
[zɑporjɑd] Прислівник
Буква:З
Значення
-
У давньоруському праві: порядок, спосіб, правило, встановлений закон або звичай для здійснення чогось (наприклад, судочинства).
-
У давньоруському праві: судовий доказ, процедура доказування (наприклад, присяга, поєдинок).
-
Застаріле: порядок, лад, устрій, нормальний стан чогось.