Словник Української Мови
1. Біологічна фаза розвитку злакових рослин, коли з вузла кущіння виходить стебло (соломина) і формується суцвіття — колос або волоть.
2. Період, коли у злакових культур (наприклад, жита, пшениці, ячменю) наступає ця фаза і стає видимим майбутнє суцвіття.
1. Дійти до певного стану, досягти чогось шляхом тривалої, наполегливої праці або діяльності, часто з відтінком важкощів або повільного прогресу.
2. (Розм.) Дістатися, прибути кудись, подолавши шлях, часто з труднощами або після довгої дороги.
Хірургічна операція, під час якої товсту кишку виводять на передню черевну стінку, формуючи штучний вихід (стому) для відведення калових мас.
1. Хірургічно створений отвір (стом) у стінці живота, до якого підведено кінцеву частину товстої кишки (ободової кишки) для відведення калових мас, що застосовується при непрохідності або пошкодженні нижніх відділів кишкового тракту.
1. Довести до кінця процес громадіння, завершити збирання або накопичення чогось у великій кількості.
2. (У переносному значенні) Докласти зусиль, щоб завершити важливу, об’ємну або тривалу справу, роботу.
Колостаз — медичний термін, що означає зупинку або значне уповільнення проходження вмісту через товсту кишку, тобто запор.
1. Дієслово, що означає завершити громадження (спільну роботу, будівництво) шляхом об’єднання зусиль; добудовуватися, добудуватися колективно.
2. У переносному значенні: досягати чогось, реалізовувати задум або завершувати справу завдяки спільним зусиллям групи людей.
1. Сукупність колосків на одному стеблі злакової рослини; також загальна назва зрілих хлібних злаків, що стоять на корені або зрізаних.
2. (переносно) Велика кількість чогось, що нагадує своїм виглядом або розташуванням зрілі колосся; скупчення, маса.
3. (у спеціальному вжитку) Назва окремих географічних об’єктів (наприклад, урочищ, місцевостей) в Україні.
1. (мед.) Рідкісний неврологічний синдром, що характеризується короткочасними, але інтенсивними спазмами (судомами) м’язів шиї та спини, які призводять до ритмічного кивання або коливання голови вперед-назад, нагадуючи рухи при схвальному кивку; клінічна форма міоклонії.
2. (власна назва, мед.) Торгова назва лікарського засобу (спазмолітика) на основі дротаверіну гідрохлориду, що застосовується для зняття різних видів спазмів гладкої мускулатури.
Догромаджувати — доводити до кінця процес громадження, тобто збирання, накопичення або нагромадження чогось, додаючи останні необхідні частини або елементи до вже існуючої купи, насипу, стосу тощо.