1. У спосіб, властивий певному жанру (літературному, музичному, кінематографічному тощо); з точки зору жанрових особливостей.
2. У контексті жанрової системи акласифікації; за принципом належності до жанру.
Словник Української Мови
1. У спосіб, властивий певному жанру (літературному, музичному, кінематографічному тощо); з точки зору жанрових особливостей.
2. У контексті жанрової системи акласифікації; за принципом належності до жанру.
1. Стосовний до єгермейстера, що стосується єгермейстера (посадової особи, яка керувала мисливським господарством при царському дворі).
2. Стосовний до єгермейстера, що стосується єгермейстера (одного з вищих придворних чинів у Російській імперії).
3. Стосовний до єгермейстерської служби, установи чи відомства.
1. Стосовний до жанру, властивий певному жанру в мистецтві, літературі, музиці тощо; що характеризує особливості, ознаки або межі якогось жанру.
2. Призначений для зображення сцен з повсякденного, переважно народного життя (про твір образотворчого мистецтва).
1. Високий придворний чин у Російській імперії, начальник імператорського полювання, який керував єгерями та організацією мисливського господарства.
2. Особа, що мала такий чин (зазвичай згадується в історичному контексті).
1. Стосовний до жанриста, властивий йому; такий, що належить жанристу.
2. Присвячений жанровому живопису, що відображає побутові сцени; такий, що виконаний у жанрі жанрового живопису.
1. Стосовний до єгермайстра, пов’язаний з ним; властивий єгермайстру.
2. Належний до єгермайстерства (стародавньої посади керівника мисливства у державі чи великому князівстві).
Єгермайстер — історична посада керівника єгерської служби (мисливського господарства) у великих землеволодіннях, зокрема в поміщицьких маєтках або при царському дворі.
Єгермайстер — військове звання або посада старшого офіцера, який командував підрозділами єгерів (легкої піхоти) у деяких європейських арміях XVIII–XIX століть.
Єгермайстер — у сучасному контексті може вживатися як назва посади керівника мисливського господарства чи служби, а також у значенні кваліфікованого спеціаліста з організації полювання та ведення лісового господарства.
Художник, який спеціалізується на створенні жанрових картин — творів, що зображують сцени повсякденного життя людей.
Письменник або митець, який працює переважно в певному художньому жанрі (наприклад, детективному, пригодницькому).
1. Спеціаліст з мисливського господарства, який здійснює нагляд за дотриманням правил полювання, веде облік дичини та регулює її чисельність.
2. У військовій справі — солдат або офіцер легкої піхоти або спеціальних підрозділів, призначених для розвідки, рейдових дій та бою в складній місцевості (ліси, гори).
3. Заст. Слуга або провідник, який супроводжує мисливців під час полювання, допомагає у пошуку дичини та обслуговуванні.
1. У мистецтві та літературознавстві — напрям або стиль, що характеризується переважанням жанрових сцен, тобто зображенням побуту, типових ситуацій із життя звичайних людей, часто з реалістичними або побутовими деталями.
2. У художній творчості — надмірне захоплення жанровими мотивами на шкоду ідейній глибині або узагальненню, що може призводити до дріб’язковості та поверхневості.