1. Який отримав застереження, попередження про щось, зокрема про можливі негативні наслідки чи небезпеку.
2. (У сталій фразі) Застережений — значить озброєний (від прислів’я “Застереженого й Бог береже”).
Словник Української Мови
1. Який отримав застереження, попередження про щось, зокрема про можливі негативні наслідки чи небезпеку.
2. (У сталій фразі) Застережений — значить озброєний (від прислів’я “Застереженого й Бог береже”).
1. Вжити застережливі заходи, обережність, щоб уникнути чогось небажаного, небезпечного; захистити себе від можливих негативних наслідків.
2. (У мовленні) Спеціально обмовити, уточнити щось, щоб уникнути непорозуміння або неправильного тлумачення своїх слів; зробити застереження.
Попередити когось про небезпеку, можливі негативні наслідки чогось, дати пораду бути обережним.
Умовити, переконати когось утриматися від якихось дій, вчинків.
У юридичній та офіційно-діловій мові: офіційно повідомити, зробити попередження з метою запобігання порушенням.
1. (про людину) Отримати стенографічний запис своєї промови, виступу; бути застенографованим.
2. (перен., розм.) Намагатися говорити дуже швидко, невиразно, так, ніби це стенографічний запис.
Зафіксувати мовлення за допомогою стенографії, записати стенографічними знаками.
Записаний за допомогою стенографії (швидкого способу письма спеціальними знаками та скороченнями).
1. Покриватися чимось, розстелятися на поверхні (про тканину, покривало тощо).
2. Ставати застеленим, закриватися чимось розстеленим (про ліжко, стіл, підлогу тощо).
3. Розстелятися, покривати собою якусь площу (перен., часто про туман, імлу, темряву тощо).
1. Покривати поверхню чимось, розстилаючи щось по ній (наприклад, постілити скатертину на стіл, застелити ліжко простирадлом).
2. Заповнювати собою якусь площу, розстилаючись (переважно про рослинність, туман, сніг тощо).
3. Розміщувати, класти щось на поверхню для просушування, провітрювання (наприклад, застеляти сіно).
1. Дія за значенням дієслова “застеляти” — покриття поверхні чимось, розстилання чогось по чомусь.
2. Те, чим щось застелено; покрив, настил.
3. У техніці та будівництві — власна назва конструктивного елемента або шару, що служить для покриття, облицювання або захисту поверхні (наприклад, застеляння даху, застеляння тротуару).
1. Покриватися чимось, що стелять; вкриватися.
2. Ставати застеленим, закриватися (про поверхню, простір).
3. (перен.) Поширюватися, охоплювати собою (про світло, туман, темряву тощо).