1. Потрапляти, встромлятися кудись, застрявати в чомусь (про гострі або видовжені предмети).
2. Розм. Опинятися в незручному, скрутному становищі; застрявати десь.
-
застромлювати
1. Встромляти, втикати щось гостре а� довге в щось інше, уставляти в щось так, щоб предмет міцно тримався або врізався.
2. Розм. Класти або ставити щось незручно, не на своє місце, так що воно заважає або його важко знайти.
3. Розм., перен. Вставляти (слова, фрази) в мовлення або текст, часто недоречно а� нав’язливо.
-
застромлювання
1. Дія за значенням дієслова “застромлювати” — поміщення чогось у щілину, отвір або між чимось так, що предмет щільно тримається або застряє.
2. (у техніці, медицині) Процес введення, встановлення або фіксації деталі, інструменту, імплантату тощо у призначене для цього місце або порожнину.
3. (переносно, рідко) Нав’язування комусь чогось непотрібного або нав’язувальне включення в розмову, справу.
-
застромлений
1. Який застромлено, застромлений у щось; такий, що стирчить, встромлений.
2. Розм. Про людину: такий, що опинився у скрутному, незручному або безвихідному становищі.
-
застромитися
1. Встромляючись, вп’ястися, встромлятися в щось гострим кінцем; застрягти в чомусь.
2. (переносно) Потрапити, застрягти де-небудь, опинитися в незручному, скрутному становищі.
3. (розм.) Застрягти, зачепитися за щось, застряти в чомусь.
-
застромити
1. Встромити, встромляти щось у щось, вп’яти, застромляти.
2. Розм. Поставити, посадити когось або щось у незручне, вивищене або несподіване положення.
3. Розм. Примусити когось опинитися в скрутному, незручному становищі.
-
застригтися
1. Про людину: постригтися, зробити собі стрижку.
2. Про волосся: бути постриженим, підстриженим.
3. Перен., розм.: зупинитися, застрягти де-небудь або в якомусь стані; застрягти.
-
застригти
1. Обрізати, підстригти кінцівки чогось (волосся, вовни, ниток тощо).
2. У релігійному обряді: здійснити обряд посвячення в чернецтво шляхом символічного підстригання волосся.
3. Розм. Різко зупинити, перервати когось або щось (наприклад, розмову, дію).
-
застрибатися
1. (розм.) Почати стрибати, вдатися до стрибків; захопитися стрибанням.
2. (перен., розм.) Захопитися якоюсь діяльністю, що виконується швидко, інтенсивно або з великим ентузіазмом; зайнятися чимось із завзяттям.
-
застрибати
1. Почати стрибати, набути звички стрибати.
2. Розм. Швидко, стрибками потрапити кудись, заскочити на короткий час.
3. Розм. Несподівано з’явитися, приєднатися до чогось (часто з відтінком невдоволення).