1. Навмисно вбити себе пострілом зі стрілецької зброї (пістолета, рушниці тощо).

2. Зазнати смерті від пострілу (у значенні стати жертвою стрілянини, часто випадково або внаслідок необережності).

1. Вбивати або поранити когось, стріляючи з вогнепальної зброї.

2. (у спорті, перен.) Майстерно, точно влучати м’ячем (шайбою, шайбами) у ворота суперника.

1. Навмисно вбити себе пострілом зі стрілецької зброї.

2. Випадково отримати смертельне чи важке поранення від пострілу зі зброї.

1. Вбити або поранити пострілом зі стрілецької зброї (пістолета, рушниці, гвинтівки тощо).

2. Розм. Швидко вжити алкогольний напій (випити одним ковтком).

1. (про комах, зокрема коників) Почати інтенсивно стрекотати, видавати характерні звуки за допомогою тертя частин тіла одна об одну.

2. (перен., розм.) Почати багато і швидко говорити, лопотіти, защебетати (часто з відтінком несхвалення).

1. Почати стрекотати — видавати різкі, тріскучі звуки, характерні для комах (коників, цвіркунів тощо), механізмів або інтенсивного вогню.

2. Перен. Почати швидко, багато і без упину говорити, часто про щось дрібне або з тривогою; забалакати, затріщати.

Почати стрікотати, видавати характерні звуки, подібні до стрікотання (про комах, зокрема коників, цвіркунів тощо).

1. Почати стрекотати — видавати різкі, тріскучі звуки, характерні для деяких комах (коників, цвіркунів тощо) або механізмів.

2. Перен. Почати швидко, багато і голосно говорити, лопотіти; забалакати, защебетати (переважно про дітей або жінок).

Зазнавати страху, лякатися, відчувати сильний переляк.