Словник Української Мови
Застрочування — дія за значенням дієслова “застрочити”; обшивання, обметування краю тканини щільними рядками для запобігання її розсипанню.
Застрочування — результат дії, тобто сам закріплений, обметаний край тканини або деталі одягу.
Застрочування (у переносному значенні) — нав’язливе, докучливе повторення одних і тих самих слів, фраз або дій; заїдання.
1. (техн.) Такий, що призначений для застрочування або може бути застрочений; здатний утримувати строчку, не розходячись по швах (про тканину, матеріал).
2. (перен., розм.) Такий, що легко піддається впливу, маніпулюванню або постійному критикуванню, осуду.
1. (розм.) Занадто довго або надмірно багато говорити, захопитися розповіддю чи поясненням, часто втрачаючи головну думку.
2. (перен., розм.) Заглибитися в якусь тривалу або монотонну діяльність, зайти занадто далеко в деталі, зануритися в щось.
1. Щільно, густо прошити, зробити строчку на чомусь.
2. Розпочати інтенсивну, швидку стрілянину з автоматичної зброї по чомусь або в когось.
3. Перен. Розпочати швидко, безперервно і часто щось говорити або робити (наприклад, застрочити питаннями).
1. (Про тканину, одяг) Такий, що має на собі строчки, прошитий строчками.
2. (Переносно, розмовне) Надмірно худий, кістлявий (про людину).
1. Технічний термін у будівництві та такелажних роботах: спосіч кріплення вантажу, каната або снасті за допомогою петлі (стропи), коли кінець троса обносять навколо предмета та закріплюють у власній петлі, утворюючи надійне, але розбірне з’єднання.
2. У морській справі — дія за значенням дієслова «застропувати»: закріплення снасті, гака чи іншого предмета за допомогою петлі з троса (стропи).
3. Переносно, розмовне: заплутана, безвихідна ситуація або стан, коли людина опиняється в скрутному становищі, з якого важко вибратися (за аналогією до попадання в петлю).
Застроплення — процес прикріплення вантажу до підйомного пристрою (крана, лебідки) за допомогою стропа (гачка, троса, ланцюга) для його переміщення.
Застроплення — результат дії “застропити”; стан вантажу, підготовленого до підйому шляхом його надійного кріплення стропами.
1. Потрапляти, встромлятися чимось гострим але довгим у щось, застрявати в чомусь.
2. Розм. Опинятися в незручному, скрутному становищі, потрапляти в халепу.
1. Встромляти, втикати щось гостре а� загострене в когось, щось; всаджувати.
2. Розмовне. Класти, ховати щось не на своє місце, так що потім важко знайти.
3. Розмовне. Примушувати когось опинитися в незручному, скрутному становищі.
1. Дія за значенням дієслова “застромляти” — поміщення чогось у щілину, вузький отвір або між чимось так, що предмет закріплюється, застряє.
2. Рідко вживана назва для процесу або стану, коли щось застряє, зачіпляється за перешкоду або встромляється у щось.