застропування

[zɑstropuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний термін у будівництві та такелажних роботах: спосіч кріплення вантажу, каната або снасті за допомогою петлі (стропи), коли кінець троса обносять навколо предмета та закріплюють у власній петлі, утворюючи надійне, але розбірне з’єднання.

  2. У морській справі — дія за значенням дієслова «застропувати»: закріплення снасті, гака чи іншого предмета за допомогою петлі з троса (стропи).

  3. Переносно, розмовне: заплутана, безвихідна ситуація або стан, коли людина опиняється в скрутному становищі, з якого важко вибратися (за аналогією до попадання в петлю).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. застропування, р. застропування, д. застропуванню, з. застропування, о. застропуванням, м. застропуванні, к. застропування

Більше записів