1. Який отримав поранення або був убитий пострілом зі стрілецької зброї.
2. (перен., розм.) Який перебуває у стані глибокої задуми, заціпеніння, нерухомості (наприклад, від сильних переживань).
Словник Української Мови
Буква
1. Який отримав поранення або був убитий пострілом зі стрілецької зброї.
2. (перен., розм.) Який перебуває у стані глибокої задуми, заціпеніння, нерухомості (наприклад, від сильних переживань).
Приклад 1:
Торгували вони і на Дону в Танаїсі, і в Тирі на пониззі Дністра, куди плив у цей час догори животом Наливайків Сват, застрелений євнухом. А що ж завойовники наші, скіфи?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”