1. Наводити страх, лякати когось, погрожуючи покаранням, небезпекою або лихом.
2. Своїми діями або поводженням спричиняти у когось почуття тривоги, побоювання, непевності.
-
застрашування
1. Дія за значенням дієслова “застрашувати”; наведення когось у стан страху, тривоги або непевності з метою впливу на поведінку або прийняття рішень.
2. Систематичне використання загроз, жорсткості або демонстрації сили для підпорядкування, контролю або придушення волі індивіда, групи або суспільства.
3. (У політичному, ідеологічному контексті) Метод управління або боротьби, що ґрунтується на поширенні страху перед репресіями, насильством або іншими негативними наслідками.
-
застрашуваний
1. Який перебуває у стані страху, наляканий, зляканий; той, кого залякали.
2. (У переносному значенні) Який діє або мовчить через страх перед наслідками, пригнічений, заляканий (про групу людей, суспільство тощо).
-
застрашливість
Застрашливість — властивість застрашливого; наляканість, переляканість, заляканість.
Застрашливість — стан, коли хтось або щось виглядає наляканим, переляканим; вираз страху, переляку.
-
застрашливо
1. (про дію) Так, що виражає застрашення, погрозу; погрозливо, грізно.
2. (про дію) Так, що має на меті залякати, спричинити страх; лякаюче.
-
застрашливий
Який викликає страх, жах; страшний, жахливий.
Який виражає страх, сповнений страху; боязкий, полохливий.
-
застрашитися
1. Раптово відчути сильний страх, злякатися, налякатися чогось.
2. (застаріле) Стати боязким, полохливим, втратити мужність.
-
застрашити
1. Залякати, нагнати страху на когось, змусити відчувати сильний страх або тривогу.
2. Загрозами або демонстрацією сили примусити когось до певних дій або змусити підкоритися.
-
застрашення
1. Дія за значенням дієслова “застрашити” — наведення страху, ляку, погроза з метою підкорити чи змусити когось до чогось.
2. (у психології, конфліктології) Стратегія впливу, що полягає у демонстрації загрози застосування сили, заподіяння шкоди або інших негативних наслідків для досягнення бажаної поведінки.
3. (застаріле) Стан сильного страху, переляку, жаху; залякування.
-
застрашений
1. (про людину) такий, що перебуває у стані сильного страху, наляканий, зляканий.
2. (перен., про вираз обличчя, погляд тощо) що виражає сильний страх, переляк.