1. Який застромлено, застромлений у щось; такий, що стирчить, встромлений.
2. Розм. Про людину: такий, що опинився у скрутному, незручному або безвихідному становищі.
застромлений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В руках стискала сильно сріблом оковане ратище; через плечі у неї висіли міцний лук і сагайдак зі стрілами, а за гарним шкіряним поясом, що мов вилитий обхапував її стрункий дівочий стан, застромлений був топір і широкий мисливський ніж з кістяними черенцями. Звалившись несподівано в тьмаву пропасть, вона, проте, не почула ані на хвилю страху, а тільки почала озиратися довкола, щоб догледіти який вихід.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: прикметник () |