Словник Української Мови
Який працює на основі комбінації дизельного двигуна та електричного генератора, що живить електродвигуни для рушія (про транспортний засіб, переважно локомотив, судно або підводний човен).
Який стосується або характеризує такий спосіб передачі потужності (про рушійну установку, силову установку, привод тощо).
1. Грати в хокей, використовуючи ключку для керування шайбою або м’ячем.
2. Переносно: активно та наполегливо діяти, домагатися чогось, прикладати зусилля, аналогічно до гри в хокей.
1. Стосовний до виробництва дизельних двигунів або дизелів, пов’язаний із їхнім будівництвом.
2. Призначений для будівництва дизельних двигунів або дизелів (про підприємство, цех тощо).
1. Дія за значенням дієслова “ключкувати” — процес полювання на птахів за допомогою ручної хижої пташки-приманки (ключок).
2. Переносно — спроба залучити, привернути когось або щось хитрістю, обманом, використовуючи привабливу приманку.
1. (у програмуванні) перетворюватися з машинного коду або об’єктного файлу назад у мову асемблера або іншу мову програмування нижчого рівня для аналізу або модифікації.
2. (у біології, хімії) розпадатися, розбиратися на складові частини; втрачати свою зібрану, структуровану форму.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “клюка” — невелика палиця з загнутим верхнім кінцем для опори під час ходьби.
2. Розмовна назва хокейної ключки — спортивного інвентарю у вигляді довгої палиці з загнутим кінцем для гри в хокей.
3. У техніці — деталь, пристрій або інструмент, що за формою нагадує загнуту палицю (наприклад, гачок, кронштейн).
4. У переносному значенні — хитрість, підступ, обманливий прийом або навмисне ускладнення чогось (зазвичай у виразі “ловити на ключку”).
1. У програмуванні: перетворювати машинний код або виконуваний файл назад у читабельну для людини форму (асемблерний код) за допомогою спеціальної програми (дизасемблера).
2. У техніці: розбирати, демонтувати складний об’єкт (механізм, пристрій) на окремі складові частини, часто для аналізу, вивчення або знешкодження.
1. Стосунковий до ключиці (ключичної кістки), пов’язаний з нею.
2. У фразеологізмі: “ключична кістка” — парна кістка плечового пояса, що з’єднує лопатку з грудниною.
1. Парна кістка плечового пояса у людини та хребетних тварин, що сполучає лопатку з грудиною.
2. Заст. Ключ, пристрій для відмикання замка (зараз вживається переважно в поетичній мові або в певних діалектах).
1. Стосовний до дизайнера, пов’язаний з його діяльністю; властивий дизайнеру.
2. Створений дизайнером, розроблений з професійним художнім задумом; що відрізняється високою художньою якістю, оригінальністю форми та вишуканістю.
3. Призначений для дизайнерів, пов’язаний з їхніми професійними потребами (про інструменти, обладнання тощо).