дизасемблювати

1. У програмуванні: перетворювати машинний код або виконуваний файл назад у читабельну для людини форму (асемблерний код) за допомогою спеціальної програми (дизасемблера).

2. У техніці: розбирати, демонтувати складний об’єкт (механізм, пристрій) на окремі складові частини, часто для аналізу, вивчення або знешкодження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |