1. Дія за значенням дієслова поступитися; добровільна відмова від чогось на чиюсь користь, згода на менш вигідні умови заради іншої людини або досягнення згоди.
2. Те, що віддано, зроблено на чиюсь користь у результаті такої дії; поступлення.
поступка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це вже поступка синам. Для себе старий Чумак із старою мали покуть не в цій світлиці, а там, у «хатині», — там рясніли образи, товплячись і витискаючи один одного.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
(Я гадаю, мали рацiю всi отi клери‑кальнi ригористи — iконокласти, пуритани та iже з ни‑ми, — що сама iдея iкони чи храмової скульптури профанує божество, — спiлка релiгiї з мистецтвом дiйсно є з боку релiгiї компромiс, неминуча поступка — вiд незмоги — уже! — встановити прямий контакт, не вдаючись до пiдсунутих змислам, вульгарно‑наочних фiшок‑фiфiшок: облуплена позолота на дошцi, згризений негодою мармуровий нiс янгола, грубо розцяцькована статуетка в пiстрявих лахманах.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: іменник (однина) |