Дворушництво — політична практика, коли особа, організація або держава одночасно демонструє вірність або співпрацює з двома ворогуючими сторонами, часто таємно підтримуючи одну з них, а формально — іншу; поведінка, що характеризується подвійною лояльністю або зрадою.

Дворушництво — (заст., іст.) звичай, правові норми або суспільне явище в Україні XVI–XVIII століть, пов’язане з можливістю переходити козацькій старшині, шляхті та міщанам з підданства одного феодала в інше, що часто використовувалося для політичного маневрування між Річчю Посполитою та Московською державою.

1. Історична особа, яка під час визвольних змагань або громадянських конфліктів діяла двусмыслено, формально перебуваючи в одному таборі, але таємно співпрацюючи з протилежним, часто з корисливих мотивів.

2. Переносно — людина, яка веде подвійну гру, лицемірно дотримується двох протилежних позицій або таємно працює на дві сторони; двофазник, дводушник.

Дворучка — вид холодної зброї, меч або шабля, призначені для утримання двома руками через значну довжину та вагу.

Дворучка — розмовна назва автомобіля, керування яким здійснюється двома руками, часто через несправність або конструктивні особливості (наприклад, відсутність гідропідсилювача керма).

Дворучка — жартівлива або розмовна назва будь-якого предмета, інструменту або пристрою, для використання якого потрібно застосовувати обидві руки (наприклад, велика пляшка напою, важкий інструмент).

Дворупорність — властивість кристалів, здатних подвоювати промінь світла, що проходить крізь них, внаслідок анізотропії їхньої оптичної структури.

1. Властивість або стан, коли людина однаково вправно користується обома руками, без вираженої переваги правої чи лівої руки; амбідекстрія.

2. У переносному значенні — здатність до однаково успішної діяльності в різних сферах або виконання різнорідних завдань.