дворушництво

[dʋoruʃnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Політика) –

    Дворушництво — політична практика, коли особа, організація або держава одночасно демонструє вірність або співпрацює з двома ворогуючими сторонами, часто таємно підтримуючи одну з них, а формально — іншу; поведінка, що характеризується подвійною лояльністю або зрадою.

  2. (Історія) –

    Дворушництво — (заст., іст.) звичай, правові норми або суспільне явище в Україні XVI–XVIII століть, пов’язане з можливістю переходити козацькій старшині, шляхті та міщанам з підданства одного феодала в інше, що часто використовувалося для політичного маневрування між Річчю Посполитою та Московською державою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дворушництво, р. дворушництва, д. дворушництву, з. дворушництво, о. дворушництвом, м. дворушництві, к. дворушництво

Більше записів