Словник Української Мови
Буква
1. Історична особа, яка під час визвольних змагань або громадянських конфліктів діяла двусмыслено, формально перебуваючи в одному таборі, але таємно співпрацюючи з протилежним, часто з корисливих мотивів.
2. Переносно — людина, яка веде подвійну гру, лицемірно дотримується двох протилежних позицій або таємно працює на дві сторони; двофазник, дводушник.
Приклад 1:
Фрей і його супутник зайшли саме в тій хвилі, коли Андрій висловлював божевільну думку, викликану відчаєм, про те, що Донець його роздавить, але саме цим він доведе, що він не козацького роду, а навпаки, — що з них двох ренегат, і мерзотник, і дворушник він, Донець… На половині цієї досить двозначної й підозрілої на перший погляд фрази й зайшло начальство. Фрей нашорошився.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”