ключиця

1. Парна кістка плечового пояса у людини та хребетних тварин, що сполучає лопатку з грудиною.

2. Заст. Ключ, пристрій для відмикання замка (зараз вживається переважно в поетичній мові або в певних діалектах).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ключиця в складі поясу верхньої кінцівки.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |