1. Зневажлива назва людини, яка має вші або виглядає брудною, неохайною.
2. Переносно: підла, нікчемна, негідницька людина.
3. Рідкісне: дрібний, нікчемний предмет, дріб’язок.
Словник Української Мови
1. Зневажлива назва людини, яка має вші або виглядає брудною, неохайною.
2. Переносно: підла, нікчемна, негідницька людина.
3. Рідкісне: дрібний, нікчемний предмет, дріб’язок.
1. Жінка, яка добровільно або вимушено покинула батьківщину, переселилася в іншу країну на постійне проживання, часто з політичних, економічних або релігійних причин.
2. Жінка, яка перебуває в стані еміграції, тобто живе за кордоном, не маючи громадянства або постійного місця проживання в країні походження.
1. Рідкісна, здебільшого застаріла назва для воші (родина Pediculidae) — дрібного паразитичної комахи, що живиться кров’ю ссавців.
2. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка вважається негідником, нікчемною, огидною особою; часто використовується як лайливий вигук на адресу такої людини.
1. Дія за значенням дієслова “вшивати” — поміщення, вставка чогось між частинами матеріалу, тексту тощо шляхом пришивання.
2. Мед. Процедура введення (імплантації) під шкіру або в тканини організму спеціального препарату, капсули, електрода тощо, часто з метою тривалого лікування, контрацепції або моніторингу.
3. Інформ. Процес інтеграції певного програмного коду, модуля або функціоналу в існуючу програму, систему або вебсторінку.
1. Пов’язаний з кров’ю та лімфою, що стосується одночасно кровоносної та лімфатичної систем організму.
2. У медицині: що стосується розвитку, будови або функціонування органів кровотворення та лімфоутворення.
Вшивальник — власна назва, історичний термін для позначення козака, який не входив до жодного з офіційних козацьких полків (реестрових козаків) та не був записаний у так званий “козацький реєстр”, а вів самостійне, часто нелегальне з погляду влади, життя на прикордонних землях (наприклад, у Запорозькій Січі). Назва походить від способу житла — “вшиватися” (вбудовуватися, влаштовуватися) в диких, незаселених місцях, уникаючи контролю держави.
Особа, яка добровільно або вимушено покинула свою батьківщину (країну громадянства чи постійного проживання) та переселилася на постійне житло в іншу країну.
Особа, яка знаходиться за кордоном, переслідується владою своєї країни за політичні, національні, релігійні або інші переконання та діяльність і не може або не бажає повернутися на батьківщину.
У широкому значенні — той, хто покинув місце свого постійного проживання, переселившись в іншу місцевість всередині країни або за її межі (розмовне, може вживатися за аналогією).
1. (мед.) Пов’язаний з кров’ю та спинномозковою рідиною (ліквором), що стосується їх взаємозв’язку або спільного походження.
2. (мед.) Характеризує фізіологічний або патологічний бар’єр між кровоносним руслом та центральною нервовою системою (гематоенцефалічний бар’єр), а також обмін речовин між кров’ю та спинномозковою рідиною.
Вшестя — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, колишній центр сільської ради.
1. Дія за значенням дієслова “вшанувати”; вияв поваги, пошани до когось або чогось, урочисте відзначення пам’яті, заслуг, подвигу тощо.
2. Урочиста церемонія, захід, присвячені такій дії; святкування на честь когось або чогось.