Значення
- (Соціологія) –
Особа, яка добровільно або вимушено покинула свою батьківщину (країну громадянства чи постійного проживання) та переселилася на постійне житло в іншу країну.
- (Юриспруденція) –
Особа, яка знаходиться за кордоном, переслідується владою своєї країни за політичні, національні, релігійні або інші переконання та діяльність і не може або не бажає повернутися на батьківщину.
- (Соціологія) –
У широкому значенні — той, хто покинув місце свого постійного проживання, переселившись в іншу місцевість всередині країни або за її межі (розмовне, може вживатися за аналогією).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. емігрант, р. емігранта, д. емігрантові, з. емігранта, о. емігрантом, м. емігранті, к. емігранте
Приклади з художньої літератури
-
понад притахлим Києвом — гуркотять.
Емігрантом. Їй-богу. Ліжко.
І на ковдрі — од вікон — ґрати.
І подушка моя скуйовджена,— Василь Стус