1. Розбудити когось, хто міцно спить, докладаючи певних зусиль або повторюючи спроби.
2. (У переносному значенні) Привернути до себе чиюсь увагу, змусити відреагувати, подолавши чиюсь байдужість, зануреність у свої думки або іншу діяльність.
-
козельки
1. Козельки — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
2. Козельки — власна назва села в Україні, розташованого в Кременчуцькому районі Полтавської області.
-
козелок
1. Невеликий хрящовий виступ на зовнішньому краї вушної раковини людини, що частково закриває вхід до зовнішнього слухового проходу.
2. Деталь верху взуття (чобіт, черевиків), що закриває підйом ноги та має розріз для шнурівки або пряжки.
3. Рідкісне: невеликий кілок, забитий у землю для кріплення чогось (наприклад, намету).
-
козелковий
1. Стосунковий до козелка (невеликого хряща на зовнішньому вусі людини).
2. Стосунковий до козелка (невеликого виступу на передній кромці крила літака).
-
добуватися
1. Дістати, отримати щось, докладаючи значних зусиль, наполегливості; домогтися чогось.
2. Дістатися, потрапити кудись, подолавши перешкоди або з труднощами.
3. (у техніці, промисловості) видобувати корисні копалини з надр землі.
-
козелець
1. Рід рослин родини айстрових, переважно багаторічних трав з м’ясистим стрижневим коренем, жовтими квітками, що збираються в кошики; деякі види використовуються як овочеві (салатні) або лікарські рослини (напр., козелець іспанський, козелець лікарський).
2. Народна назва рослини підбіл звичайний (маточник).
3. Діал. Невеликий дерев’яний гак, дужка або виступ, на який щось вішають.
-
добувати
1. Отримувати, видобувати щось з навколишнього середовища, корисні копалини з надр землі шляхом прикладання зусиль або за допомогою спеціальних засобів.
2. Діставати, знаходити, намагаючись отримати щось потрібне або необхідне, часто подоланням труднощів.
3. Виводити, отримувати в результаті хімічних, фізичних або інших процесів (про речовини, елементи).
4. Завойовувати, захоплювати силою зброї (територію, населений пункт тощо).
-
козел
1. Самець кози, ссавець родини бикових, рідкісний представник диких копитних тварин у фауні України (Capra aegagrus).
2. Розмовна назва чоловіка, який вчинив неприйнятний, егоїстичний вчинок стосовно інших (зневажливо).
3. Гімнастичний снаряд для опорного стрибка у вигляді довгастого тіла на ніжках.
4. Технічний пристрій для тимчасової підтримки частин конструкції під час будівельних або ремонтних робіт (козли, козлик).
5. Картярський термін для позначення однієї з карт у деяких іграх (найчастіше висока піка).
-
козв’язність
Козв’язність — властивість за назвою Козв’язний, що стосується походження, належності до місцевості Козова або її мешканців.