Словник Української Мови
Буква
1. Отримувати, видобувати щось з навколишнього середовища, корисні копалини з надр землі шляхом прикладання зусиль або за допомогою спеціальних засобів.
2. Діставати, знаходити, намагаючись отримати щось потрібне або необхідне, часто подоланням труднощів.
3. Виводити, отримувати в результаті хімічних, фізичних або інших процесів (про речовини, елементи).
4. Завойовувати, захоплювати силою зброї (територію, населений пункт тощо).
Приклад 1:
«Дуже гостро стоїть питання про харчування»: навіть дитину важко прогодувати, всі знайомі бідують, харчі доводиться «добувати» (1933). Водночас повне нерозуміння масштабів і причин того, що діється навкруги, — і готовність приєднатися до офіційного тлумачення причин: «Гнітить іще і голод навколо, що стався внаслідок перегинів на хлібозаготівлі».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
ЛАЗАРЄВ БОРИС ГЕОРГІЙОВИЧ (1906-2001) Розробив низькотемпературний метод р озді- лення ізотопів гелію, який дав змогу добувати He3 2 із суміші ізотопів гелію. ДАВИДОВ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ (1912-1993) Праці Давидова з теорії ядра справили вел и- кий вплив на уявлення про форму ядер та види колективних рухів в них.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Романа вони недовго вмовляли, i вiн почав добувати собi таким робом грошi. Вiн зовсiм не берiгся i попускав рубати стiльки, що вже й видко стало.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”