козел

1. Самець кози, ссавець родини бикових, рідкісний представник диких копитних тварин у фауні України (Capra aegagrus).

2. Розмовна назва чоловіка, який вчинив неприйнятний, егоїстичний вчинок стосовно інших (зневажливо).

3. Гімнастичний снаряд для опорного стрибка у вигляді довгастого тіла на ніжках.

4. Технічний пристрій для тимчасової підтримки частин конструкції під час будівельних або ремонтних робіт (козли, козлик).

5. Картярський термін для позначення однієї з карт у деяких іграх (найчастіше висока піка).

Приклади вживання

Приклад 1:
У архитектонов и нынѣ нѣкая машина именуется латински сарег, сирѣчь козел. Нынѣ ясно видно, что хитрость в татьбѣ, а кознь в клеветѣ есть тожде.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
(<< back) 48 Та це ж козел, чорт візьми!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |