Словник Української Мови
Буква
1. Процес отримання, видобутку чого-небудь з навколишнього середовища, природних покладів або інших джерел; видобування.
2. Отримання, здобуття чого-небудь в результаті зусиль, боротьби або шляхом хімічних, технічних процесів.
3. (у математиці, інформатиці) Процес виокремлення, отримання даних, інформації або значень із заданої структури, масиву, сигналу тощо.
Приклад 1:
У щоденнику відображено безнастанну увагу до пошукової роботи, до добування нових матеріалів. Це передусім листування з широким колом осіб.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
3.4 зображено ентальпійну діаграму, яка унаочнює щойно розглянуті процеси добування карбон(ІV) оксиду. Отже, закон Гесса дає змогу обчислювати ентальпійні ефекти у тих випадках, коли їх неможливо виміряти безпосередньо.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”