Значення
- (Геологія) –
Властивість корисних копалин, що характеризує ступінь їх доступності для видобутку, залежно від геологічних, техніко-економічних та інших умов.
- (Геологія) –
Кількісний показник, що відображає можливість та ефективність видобування певного ресурсу (наприклад, нафти, газу, руди) з надр за конкретних технологій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добуваність, р. добуваності, д. добуваності, з. добуваність, о. добуваністю, м. добуваності, к. добуваносте