добувач

[dobuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Той, хто добуває, видобуває щось (корисні копалини, сировину тощо).

  2. (Техніка) –

    Спеціальна машина, механізм або пристрій для видобування, вилучення чогось (наприклад, ґрунту, корисних копалин).

  3. (Хімія) –

    У хімічній промисловості: апарат для вилучення певних речовин із суміші.

  4. (Біологія) –

    У біології та медицині: орган, тканина або клітина, що забирає (добуває) певні речовини з навколишнього середовища або з інших частин організму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добувач, р. добувача, д. добувачеві, з. добувача, о. добувачем, м. добувачеві, к. добувачу

Більше записів