добувач

1. Той, хто добуває, видобуває щось (корисні копалини, сировину тощо).

2. Спеціальна машина, механізм або пристрій для видобування, вилучення чогось (наприклад, ґрунту, корисних копалин).

3. У хімічній промисловості: апарат для вилучення певних речовин із суміші.

4. У біології та медицині: орган, тканина або клітина, що забирає (добуває) певні речовини з навколишнього середовища або з інших частин організму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |