Значення
- (Геологія) –
Той, хто добуває, видобуває щось (корисні копалини, сировину тощо).
- (Техніка) –
Спеціальна машина, механізм або пристрій для видобування, вилучення чогось (наприклад, ґрунту, корисних копалин).
- (Хімія) –
У хімічній промисловості: апарат для вилучення певних речовин із суміші.
- (Біологія) –
У біології та медицині: орган, тканина або клітина, що забирає (добуває) певні речовини з навколишнього середовища або з інших частин організму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добувач, р. добувача, д. добувачеві, з. добувача, о. добувачем, м. добувачеві, к. добувачу