Древослів

Словник Української Мови

добувачка

[dobuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Те саме, що добування — процес видобутку, отримання чого-небудь з природних джерел (корисних копалин, сировини тощо).

  2. (Геологія) –

    Рідко вживана назва для установи, підприємства або галузі промисловості, що займається видобутком чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добувачка, р. добувачки, д. добувачці, з. добувачку, о. добувачкою, м. добувачці, к. добувачко

Більше записів