Древослів

Словник Української Мови

  • капсула

    1. Герметичний обтічний відсік літального апарата (космічного корабля, літака, ракети), призначений для розміщення екіпажу, апаратури або цінного вантажу, особливо для повернення на Землю.

    2. Міцна оболонка, що містить лікарський засіб (зазвичай у вигляді порошку або гранул) для прийому всередину; також подібна оболонка для біологічно активних добавок, вітамінів тощо.

    3. У біології та медицині: захисна оболонка зі слизу, що оточує тіло деяких бактерій, або сполучнотканинна оболонка, що оточує органи (наприклад, суглобову капсулу, капсулу нирки).

    4. У техніці: невеликий герметичний контейнер для зберігання, транспортування або захисту чутливих матеріалів, приладів (наприклад, капсула часу, гірськорятувальна капсула).

    5. У ботаніці: сухий плід, що розкривається кришечкою, щілинами або клапанами (наприклад, у маку, льону, тюльпана).

  • дублянка

    1. Різновид дуба звичайного (Quercus robur), дерево родини букових, що відрізняється пізнім розпусканням листя восени та його довшим утриманням на гілках узимку порівняно з іншими формами; літній дуб.

    2. Міцна тканина саржевого переплетення, переважно бавовняна, з характерним рубчиком по косій лінії; використовується для пошиття спецодягу, чоловічих сорочок тощо.

    3. Розм. Дубова (рідше з іншої міцної деревини) колода, плаха або довга палиця, ціпок.

  • капсомер

    1. Структурна одиниця вірусного капсиду, що складається з однієї або кількох молекул білка і разом з іншими капсомерами утворює захисну оболонку вірусу.

    2. Вірусна білкова субодиниця, яка є будівельним блоком для самозбирання капсиду (оболонки вірусу).

  • капсиїцин

    Капсиїцин — алкалоїд, що міститься в плодах різних видів перцю (родина пасльонових), особливо в перці чилі; є активною речовиною, яка зумовлює їхній гострий, пекучий смак та подразнює рецептори болю.

    Капсиїцин — хімічна сполука (8-метил-N-ваніліл-6-ноненамід), що використовується в медицині як складова зовнішніх лікарських засобів (мазей, пластирів) для місцевого знеболення, а також у наукових дослідженнях як агоніст TRPV1-рецепторів.

  • дубляж

    1. Процес заміни оригінальної фонограми (діалогів, голосів акторів) у кінематографічному, телевізійному або відео- творі на запис тих самих текстів іншою мовою, що виконується акторами-дублерами для адаптації продукції для іноземного глядача.

    2. Результат такого процесу — готова звукова доріжка з озвученням іншою мовою, яка синхронізується з відеорядом.

    3. У технічному контексті — створення копії, дубліката чогось (наприклад, даних, ключа, документів) з метою резервування або заміни.

  • капситрин

    Капситрин — власна назва села в Україні, розташованого в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області.

  • дубля

    1. У спортивних іграх (футбол, хокей тощо) — другий, запасний склад команди, що зазвичай виступає в резервних турнірах або замінює основних гравців.

    2. У кінематографі та театрі — виконавець, який замінює основного актора при виконанні небезпечних або специфічних трюків (каскадер), або актор, чий голос звучить замість голосу персонажа в іншій мовній версії фільму.

    3. У карткових іграх — одна з двох карток однієї й тієї самої гідності та масті, що опинилися на руках у гравця або вийшли у роздачі.

    4. Рідкісне, діалектне позначення для предмета, ідентичного іншому, подвійника або копії (наприклад, ключа).

  • капсин

    1. (історичне) Назва мідного карбованого гроша, що випускався в Російській імперії для Молдовського князівства під час російсько-турецької війни (1768–1774 рр.).

    2. (історичне, переносне) Погана, майже безвартісна монета; символ чогось непотрібного, нікчемного.

  • дублювання

    1. Дія за значенням дієслова “дублювати”; створення ідентичної копії чогось, повторення чогось з метою підвищення надійності, точності або резервування.

    2. У кінематографі та театрі: заміна оригінальної фоногради (зокрема акторської мови) записом іншою мовою або іншим голосом; процес створення дубляжу.

    3. У спорті (переважно у фехтуванні): повторний удар (укол) після першого, що не досяг мети, або одночасне виконання удару обома суперниками.

    4. У техніці та інформатиці: резервування, створення дубліката системи, пристрою або даних для забезпечення безперебійної роботи у разі збою.

  • капсид

    1. Білкова оболонка вірусу, що захищає його нуклеїнову кислоту (ДНК або РНК) та забезпечує прикріплення до клітини-господаря.

    2. Зовнішня захисна структура вірусу, що складається з окремих білкових субодиниць — капсомерів.