дубля

1. У спортивних іграх (футбол, хокей тощо) — другий, запасний склад команди, що зазвичай виступає в резервних турнірах або замінює основних гравців.

2. У кінематографі та театрі — виконавець, який замінює основного актора при виконанні небезпечних або специфічних трюків (каскадер), або актор, чий голос звучить замість голосу персонажа в іншій мовній версії фільму.

3. У карткових іграх — одна з двох карток однієї й тієї самої гідності та масті, що опинилися на руках у гравця або вийшли у роздачі.

4. Рідкісне, діалектне позначення для предмета, ідентичного іншому, подвійника або копії (наприклад, ключа).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |