дублювання

1. Дія за значенням дієслова “дублювати”; створення ідентичної копії чогось, повторення чогось з метою підвищення надійності, точності або резервування.

2. У кінематографі та театрі: заміна оригінальної фоногради (зокрема акторської мови) записом іншою мовою або іншим голосом; процес створення дубляжу.

3. У спорті (переважно у фехтуванні): повторний удар (укол) після першого, що не досяг мети, або одночасне виконання удару обома суперниками.

4. У техніці та інформатиці: резервування, створення дубліката системи, пристрою або даних для забезпечення безперебійної роботи у разі збою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дублювання – використання у новому пристрої вже відомої деталі, вузла чи функції. Розмноження – використання у новому пристрої кількох однакових деталей або виконання однієї функції кількома елементами.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |