Словник Української Мови
1. Рослина родини орхідних з пурпурово-рожевими квітами, що цвіте навесні одночасно з прильотом зозулі; любка дволиста (Platanthera bifolia).
2. Народна назва кількох видів трав’янистих рослин, що цвітуть на початку літа, коли чути зозулю, зокрема королиці звичайної (Lychnis flos-cuculi), гвоздики бородатої (Dianthus barbatus) та інших.
3. Заст. Місяць травень (у народному календарі).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “зозуля”: невелика зозуля, пташеня зозулі.
2. Розмовна назва рослини з родини орхідних, яка має характерну форму квітки, що нагадує птаха; зозулині сльозки, зозульки (Dactylorhiza).
3. У техніці та побуті: розмовна назва простого механізму або деталі, що нагадує формою птаха (наприклад, вид ковадла, частина ткацького верстата, іграшка).
4. Власна назва, зокрема літературного персонажа або героя казки (наприклад, Зозулька з народних казок).
1. Рід птахів родини зозулевих (Cuculus), що має видовжене тіло, довгий хвіст і характерне двоколірне забарвлення; представник цього роду.
2. Народна назва рослини зозулиних черевичків (Cypripedium calceolus) або інших видів орхідей.
3. Діалектна назва рослини вовчого лика (Daphne mezereum).
4. У мисливській термінології — молодий, недосвідчений лис.
1. Рослина родини орхідних з рожевими або фіолетовими квітами, що мають характерну видовжену, зозулеподібну форму; вид зозульки (Dactylorhiza).
2. Народна назва кількох видів трав’янистих рослин, квіти яких нагадують за формою птаха зозулю, зокрема зозулиних сльозок (Lychnis flos-cuculi) та інших.
3. У народній творчості — ласкаве або поетичне іменування зозулі як птаха.
1. Рід рослин родини орхідних (Orchidaceae), до якого належать зозулинець, зозульки та інші види, що характеризуються квітками, часто схожими на метеликів або комах, поширені у вологих лісах та на луках.
2. Підродина (Orchidoideae) або триба (Orchideae) в систематиці родини орхідних, що об’єднує численні роди наземних орхідей, серед яких зозулинець, любка, ятришник тощо.
1. Стосовний до зозулинця (рослини роду Orchis), властивий йому; такий, що містить зозулинець або виготовлений з нього.
2. Прикметник до власної назви «Зозулинці» (назва географічних об’єктів, наприклад, села).
1. Рід рослин родини орхідних, що мають характерну форму квітки, схожу на птахів, зокрема зозулю; орхідея (Orchis).
2. Народна назва для кількох видів трав’янистих рослин, квітки яких мають певну схожість із птахом або пов’язані з народними повір’ями про зозулю, наприклад, зозулині сльозки, зозулинець справжній (Dactylorhiza).
1. Належний зозулі, властивий їй, що стосується зозулі.
2. Призначений для зозулі, пов’язаний із зозулею.
3. У складі ботанічних та зоологічних назв: що має відношення до зозулі або схожий на щось, пов’язане з нею (наприклад, зозулин черевичок, зозулинець, зозулині сльози).
1. Зменшувально-пестлива форма від “зозуля” — невеликий птах родини зозулиних, що має характерне “ку-ку”.
2. Рослинна назва: народна назва квітки орхідеї, ятрышника (Dactylorhiza), що має плямисті листки та суцвіття, схожі на зозулину головку.
3. Переносно: ласкаве звертання до жінки або дівчини.
4. Власна назва: ім’я персонажа українського фольклору (наприклад, у казках), часто втілення доброти та милості.
Молода пташка зозулі, пташеня зозулі.
Переносно: про маленьку, вразливу дитину або про дорослу людину, яка потребує опіки та захисту (часто з відтінком зневаги або жалісливості).