Словник Української Мови
Буква
1. Рід птахів родини зозулевих (Cuculus), що має видовжене тіло, довгий хвіст і характерне двоколірне забарвлення; представник цього роду.
2. Народна назва рослини зозулиних черевичків (Cypripedium calceolus) або інших видів орхідей.
3. Діалектна назва рослини вовчого лика (Daphne mezereum).
4. У мисливській термінології — молодий, недосвідчений лис.
Приклад 1:
На солов’їне гасло дружні перемови усіх музичнодзьобих ста племен пташиних, і ллється звук на звук, лиш у зозуль прамові прадавній корінь «ку» у горде соло лине. Самці й самички у зальотах і докорах, в цівках пташиних горл, мов шорох срібних зерен.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”