Словник Української Мови
Буква
1. Належний зозулі, властивий їй, що стосується зозулі.
2. Призначений для зозулі, пов’язаний із зозулею.
3. У складі ботанічних та зоологічних назв: що має відношення до зозулі або схожий на щось, пов’язане з нею (наприклад, зозулин черевичок, зозулинець, зозулині сльози).
Приклад 1:
1890 Муха й Бджола Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте.
— Котляревський Іван, “Енеїда”