Словник Української Мови
1. Різко, несподівано зупинитися перед перешкодою або в небезпечній ситуації, здебільшого від страху або здивування (про тварин, зокрема коней).
2. Перен. Різко припинити якусь дію, завмерти від раптового переляку, здивування чи нерішучості (про людину).
Раптово й голосно видати короткий крик, зойк (переважно від болю, страху, раптового переляку чи іншого сильного відчуття).
1. (діал.) Тривожно, неспокійно поводитися, метушитися, кидатися з боку в бік (переважно про тварин).
2. (перен., діал.) Хвилюватися, непокоїтися, сумувати.
1. Видавати різкі, переривчасті, голосні звуки від болю, страху, раптового здивування або сильного переживання; кричати «зой!» або схожі вигуки.
2. Перенісне значення: голосно та різко плакати, вити, скаржитися (часто з відтінком несхвалення).
3. Про тварин (переважно про собак): голосно, переривчасто гавкати або вити.
1. Власна назва поетичного збірника українського письменника Миколи Хвильового, виданого в 1929 році.
2. (У переносному значенні, книжн.) Глибокий емоційний стогін, зойк, що виражає душевні страждання, розпач антитези інтелігента в творчості М. Хвильового.
1. Різкий, пронизливий крик, вигук, що виражає сильний біль, раптовий жах або відчай.
2. (переносно) Пронизливий, різкий звук, схожий на такий крик (наприклад, сирени, вітру).
1. Належний зозулі, властивий їй; стосовний до зозулі.
2. Призначений для зозулі, пов’язаний з нею (наприклад, про час, поведінку тощо).
3. У переносному значенні: такий, що нагадує зозулю своєю поведінкою (наприклад, про людину, яка кидає своїх дітей або піклується про чужих).
1. Який має форму, схожу на зозулю (переважно про рослини).
2. У ботаніці: що має характерну будову, подібну до тіла зозулі (наприклад, про квітки деяких орхідних).
1. Зменшувально-пестливий варіант прикметника “зозулястий”: що має деякі риси зозулі, нагадує зозулю (зазвичай про забарвлення або форму).
2. Уживається як складова частина народної назви рослини — “зозулястенькі сльози” (інша назва — “зозулині черевички”, орхідея Cypripedium calceolus).
1. Перелітний птах родини зозулевих, що має довгий хвіст, сірувате оперення та характерний поклик “ку-ку”; відомий тим, що відкладає яйця в гнізда інших птахів.
2. Рослина з родини зозулинцеві, орхідея, квіти якої нагадують оперення птаха зозулі; зозулинець, зозулині сльозки.
3. Переносно: про людину, яка кидає, залишає когось (переважно дитину) без належного догляду або піклування.