Діоксим — хімічна сполука, похідна діоксину, що містить у своїй молекулі два атоми кисню, зв’язані з органічними радикалами; часто використовується як термін у фармакології та органічній хімії.
-
каріосомний
1. (біол.) Пов’язаний з каріосомою — щільною гетерохроматиновою ділянкою ядра клітини, що інтенсивно забарвлюється; властивий каріосомі.
2. (мед., вірусол.) Стосуючийся каріосоми — відносно стабільного утворення в ядрі клітини, що містить ДНК вірусу герпесу в латентній фазі інфекції.
-
каріосома
1. (біол.) Щільне, компактне ядро клітини, що утворюється внаслідок конденсації хроматину, особливо в деяких одноклітинних організмах.
2. (цитол.) Тілесце у ядрі клітини, що інтенсивно фарбується та відповідає за синтез рибосомальної РНК; ядерце.
-
діоксид
Хімічна сполука, що складається з двох атомів кисню та одного атома іншого елемента.
Назва конкретної хімічної речовини, що є таким з’єднанням (наприклад, діоксид вуглецю — CO₂, діоксид сірки — SO₂).
-
каріосистематичний
1. (у біології) Пов’язаний з каріосистематикою — розділом систематики, що вивчає структуру та еволюцію ядерного апарату клітин (каріотипу) для класифікації організмів та встановлення їх філогенетичних зв’язків.
2. (у біології) Заснований на аналізі каріотипу; такий, що використовує дані про число, форму, розміри та структуру хромосом як систематичну ознаку.
-
діоксансульфотриоксид
Хімічна сполука, що містить у своїй структурі діоксанове кільце, атом сірки та три атоми кисню, зазвичай використовується як специфічний реагент або проміжний продукт в органічному синтезі.
-
каріосистематика
1. Розділ систематики, що вивчає будову, структуру та еволюцію ядер клітин (каріотипів) для класифікації організмів та встановлення філогенетичних зв’язків між ними.
2. Напрям біології, що використовує дані про хромосоми (їхню кількість, форму, розмір) як основний критерій для таксономічного аналізу.
-
діоксанокомплекс
Діоксанокомплекс — хімічний термін, що позначає координаційну сполуку (комплекс), в якій молекули діоксану (1,4-діоксану) виступають як ліганди, зв’язуючись з центральним атомом металу.
-
каріосистематик
Фахівець у галузі каріосистематики, який займається класифікацією та вивченням спорідненості живих організмів на основі особливостей будови та кількості хромосом їхніх клітинних ядер (каріотипу).
-
каріорексис
1. (біол., мед.) Патологічний розпад ядра клітини на окремі фрагменти, одна з форм некрозу, що спостерігається, наприклад, при дії сильних токсинів або радіації.
2. (біол.) Процес руйнування ядра при деяких формах апоптозу (запрограмованої загибелі клітини).