Значення
- (Зоологія) –
Перелітний птах родини зозулевих, що має довгий хвіст, сірувате оперення та характерний поклик “ку-ку”; відомий тим, що відкладає яйця в гнізда інших птахів.
- (Ботаніка) –
Рослина з родини зозулинцеві, орхідея, квіти якої нагадують оперення птаха зозулі; зозулинець, зозулині сльозки.
- (Психологія) –
Переносно: про людину, яка кидає, залишає когось (переважно дитину) без належного догляду або піклування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зозуля, р. зозулі, д. зозулі, з. зозулю, о. зозулею, м. зозулі, к. зозуле
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘зозуля’ походить від праслов’янського *žegъzъ або *žegъzulja, що є звуконаслідуванням кування зозулі. Від цього кореня утворені численні назви рослин, як-от ‘зозулинець’ (рід орхідей), ‘зозулині черевички’ (Cypripedium calceolus) та інші. Ці назви пояснюються або тим, що більшість цих рослин цвіте в час, коли кує зозуля, або магічним культом зозулі в деяких народів, зокрема слов’ян, які вважали її віщункою й часто зверталися до неї в заклинаннях та піснях. Відзначені рослини використовували в народній медицині з метою чарування, відновлення сил, отруєння з огляду на великий вміст у них різних активних речовин.