Словник Української Мови
1. Дієприкметник пасивного стану від дієслова “зшити”. Такий, що був скріплений нитками, швом або іншим способом; сполучений шляхом шиття.
2. У переносному значенні: об’єднаний, складений документ, що складається з кількох аркушів або частин, скріплених разом.
3. У медицині: такий, на який наклали хірургічні шви для з’єднання країв рани або тканини.
1. З’єднати нитками, шнурками тощо кілька окремих частин, шматків чогось, щоб утворити єдине ціле.
2. Скласти та скріпити разом аркуші паперу, листи книги, зошита тощо, зазвичай нитками або дротом.
3. Перен., розм. Організувати, об’єднати різні елементи, частини в одну спільну, цілісну систему або структуру.
4. Мед. Накласти шви на рану, розріз або з’єднати нитками розірвані тканини під час операції.
1. Зв’язані разом, зібрані документи, папери, рукописи тощо, що мають спільну тематику або походження і зазвичай скріплені між собою (ниткою, шнурком, скобами степлера) або поміщені в папку.
2. Технічний спосіб скріплення сторінок документа, брошури або блоку паперу ниткою, скобами або шнурком.
3. Розмовна назва канцелярської папки-реєстратора з кільцями, призначеної для зберігання документів, перфорованих дірощіпачем.
1. Пристрій для механічного з’єднання (зшивання) декількох аркушів паперу, зазвичай за допомогою металевих скобок.
2. Робітник, який займається зшиванням (паперів, документів, книжкових блоків тощо).
3. Спеціалізована машина або апарат у поліграфічній, швейній чи іншій промисловості для скріплення матеріалів (паперу, тканини, листового металу).
1. З’єднуватися, скріплюватися нитками, дротом або іншими засобами (про частини одягу, матеріалу тощо).
2. Зростатися, з’єднуватися в єдине ціле (про кістки, тканини організму після пошкодження).
3. Перен. Утворювати єдине ціле, поєднуватися, зв’язуватися (про явища, поняття, частини тексту).
1. З’єднувати, скріплювати нитками, дротом тощо кілька предметів або частини одного предмета, прокалуючи їх голкою з ниткою.
2. Перен. Об’єднувати, поєднувати різні елементи, частини чогось у єдине ціле.
3. Мед. Накладати шви на рану, розріз або розірвані тканини для їх зрощення.
1. Дія за значенням дієслова “зшивати” — об’єднання, скріплення окремих частин (паперів, тканини, листів тощо) за допомогою нитки, дроту, скоби або іншого кріплення.
2. Медична процедура хірургічного з’єднання країв рани, розрізу або порожнистих органів за допомогою шовного матеріалу (нитка, скоба) з метою їх загоєння.
3. Процес технічного або програмного об’єднання окремих файлів, документів або модулів в єдиний цілісний об’єкт.
1. Який може бути зшитий або призначений для зшивання (про матеріал, папір тощо).
2. Який утворюється шляхом з’єднання, скріплення окремих частин, аркушів за допомогою нитки, дроту, клею тощо (про палітурку, блокнот, книжку, документ).
3. У медицині: такий, що заживає або загоюється шляхом зшивання країв рани.
1. Жінка, яка професійно займається зшиванням паперів, документів, книг або інших матеріалів.
2. Розмовна назва канцелярського пристрою для скріплення паперів — степлера.
3. Застаріле позначення швачки, особливо тієї, що зшиває деталі одягу.