Словник Української Мови
1. Власна назва українського літературного альманаху, що видавався у Львові в 1936–1939 роках; також назва однойменного літературного угруповання модерністського спрямування.
2. Заст. Той, хто зраджує, відступник, перебіжчик (переважно у політичному чи ідеологічному контексті).
1. Такий, що може змінюватися, не є постійним або сталим; схильний до змін, перемінний.
2. Призначений для заміни, не основний; запасний, резервний (наприклад, про деталь, блок).
3. У математиці та програмуванні: величина, значення якої може змінюватися в процесі обчислень або виконання програми.
Змінна-кортеж — у програмуванні, зокрема в мові Python, змінна, яка одночасно приймає та зберігає набір (кортеж) значень, що дозволяє присвоювати кілька елементів за одну операцію (наприклад, через розпакування).
Змінна-кортеж — у математиці та теоретичній інформатиці, змінна, значенням якої є впорядкований набір (кортеж) елементів певної множини.
1. Величина, яка може приймати різні числові значення в процесі дослідження, обчислення або в рамках певної математичної моделі (наприклад, незалежна змінна, залежна змінна).
2. У програмуванні — іменована область пам’яті комп’ютера для зберігання даних, значення якої можуть змінюватися під час виконання програми.
3. У логіці та формальних мовах — символ, який може позначати різні об’єкти або значення з певної множини.
4. У статистиці та соціології — ознака, властивість досліджуваного об’єкта або явища, що може змінюватися і вимірюватися (наприклад, кількісна змінна, якісна змінна).
1. Такий, що часто змінюється, не є постійним, сталим; нестійкий, мінливий.
2. Схильний до змін, непостійний у своїх думках, настроях, переконаннях тощо; несталий.
3. (У хімії, фізиці та інших науках) Такий, що здатний до хімічних перетворень, до зміни свого стану або властивостей; нестабільний.
1. Стати іншим, набути нових властивостей, ознак, форми, стану або напрямку; перетворитися.
2. Зазнати чергування, заміни одного іншим; замінитися.
3. Про погоду: перейти в інший стан (наприклад, похолодати, накрижити).
1. Надати чомусь іншого вигляду, стану, форми або властивостей; переробити, перетворити.
2. Замінити одне іншим; поставити, покласти, надіти щось інше замість попереднього.
3. Внести корективи, поправки; переробити, переглянути (наприклад, план, рішення, думку).
4. (у розмовному вживанні) Обміняти гроші дрібнішими купюрами або монетами; розміняти.
1. (у філософії, особливо в ідеалістичній) Процес зміни, перетворення, розвитку як внутрішня, іманентна властивість матерії, духу або абсолютної ідеї; часто вживається як синонім до «рух», «становлення».
2. (у лінгвістиці) Зміна звукового складу слова внаслідок впливу сусідніх звуків (напр., асиміляція, диссиміляція).
3. (застаріле або рідковживане) Дія за значенням дієслова «змінити» — зміна, перетворення, заміна чогось на інше.
1. Такий, що зазнав змін, став іншим порівняно з попереднім станом; перероблений, видозмінений.
2. (У хімії) Про речовину: що має інший хімічний склад або структуру внаслідок хімічної реакції; перетворений.
3. (У лінгвістиці) Про слово або форму слова: що набуло інших граматичних ознак (наприклад, відмінка, роду, числа) внаслідок відмінювання або словозміни.
4. (У музиці) Про акорд: що містить альтерацію одного або кількох звуків, позначену знаками альтерації.
1. Дія за значенням дієслова змінити — надання чомусь інших властивостей, форми, стану; заміна одного іншим.
2. Результат такої дії; новий стан, форма, якість чогось, що настали замість попередніх.
3. Чергування, періодична заміна одного явища, стану, дії іншим (наприклад, зміна пір року, дня та ночі).
4. Група людей, які працюють або несуть службу протягом певного періоду часу, що чергується з іншою такою групою.
5. Період, відрізок часу, протягом якого така група виконує свою роботу (наприклад, робоча зміна, нічна зміна).