Словник Української Мови
Буква
1. З’єднати нитками, шнурками тощо кілька окремих частин, шматків чогось, щоб утворити єдине ціле.
2. Скласти та скріпити разом аркуші паперу, листи книги, зошита тощо, зазвичай нитками або дротом.
3. Перен., розм. Організувати, об’єднати різні елементи, частини в одну спільну, цілісну систему або структуру.
4. Мед. Накласти шви на рану, розріз або з’єднати нитками розірвані тканини під час операції.
Приклад 1:
Не дуже схвалює дружбу між М. та дочкою голови облвиконкому: «я не дуже люблю таку дружбу з не рівними за матеріальним станом людьми — в них булочки, пироги, по три плаття на тиждень шиється, а я так хочу до від’їзду зшити щось їй і собі і ніяк не зведу кінці з кінцями. І прикро за зневажені ідеї рівности: одні барствують, а сліпа вчителька їхніх дітей ходить у лахмітті й голодує».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”