Словник Української Мови
Буква
1. Дієприкметник пасивного стану від дієслова “зшити”. Такий, що був скріплений нитками, швом або іншим способом; сполучений шляхом шиття.
2. У переносному значенні: об’єднаний, складений документ, що складається з кількох аркушів або частин, скріплених разом.
3. У медицині: такий, на який наклали хірургічні шви для з’єднання країв рани або тканини.
Приклад 1:
Так, у багатих могильниках Маньченя та Мавандуя було знайдено предмети художнього ремесла, поцятковані ієрогліфами дерев’яні дощечки та шовкові стрічки, одяг, прикраси, предмети хатнього вжитку, карійони з повним набором дзвонів, оригінальний поховальний костюм імператора, «зшитий» золотим дротом з яшмових пластинок (таких костюмів археологи виявили в Китаї вже кілька десятків), тощо. Слідами масових людських жертвоприношень гробниці археологів не вжахнули, бо на той час китайці вже наповнювали їх не тілами вбитих імператорових родичів і слуг, а їхніми бронзовими та глиняними імітаціями.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”