1. Стародавнє місто-держава (поліс) у Греції, розташоване на північному сході Пелопоннесу, важливий торговий і культурний центр античності.

2. Столиця однойменного ному в сучасній Греції, портове місто на північному сході Пелопоннесу, побудоване біля руїн стародавнього міста.

3. Архітектурний ордер (коринфський ордер), один з трьох основних грецьких ордерів, що характеризується капітеллю у вигляді кошика, оповитого листям аканта.

Коринозоматоз — рідкісна генетична хвороба, що характеризується вродженими вадами розвитку, зокрема розщепленням піднебіння (хейло- та палатосхизою), аномаліями пальців (синдактилією, полідактилією) та іншими скелетними порушеннями; синдром Коріна.

1. Сорт дрібного винограду з безкісточковими ягодами, що використовується в основному для сушіння (виробництва родзинок) або виноробства.

2. (у множині, зазвичай “коринки”) Висушені ягоди такого винограду без насіння; один із видів родзинок, що відрізняється особливо дрібним розміром, темним кольором та солодким смаком.

Рід грам-позитивних паличкоподібних бактерій родини Corynebacteriaceae, що включає як патогенні (зокрема збудника дифтерії), так і непатогенні для людини види, поширені в навколишньому середовищі.

Коринебактеріоз — інфекційна хвороба тварин, переважно свиней та великої рогатої худоби, що спричиняється бактеріями роду Corynebacterium, характеризується ураженням лімфатичних вузлів, внутрішніх органів та утворенням абсцесів.

Коринебактеріоз — захворювання птиці (курчат, індичат), викликане Corynebacterium, що проявляється сонливістю, схудненням, кон’юнктивітом та ураженням дихальних шляхів.

Корина — власна назва, що походить від грецького імені Κοριννα (Корінна), жіноче особове ім’я.

Корина — рідкісна українська прізвищна форма, утворена від імені Корина або від слова “кора”.

Корина — в ботаніці (переважно у діалектах): окремий шматок кори дерева, луска або лусочка на корі; іноді — сама кора.

Коримбос — у Стародавній Греції: священний гімн на честь бога Діоніса, який виконувався під час весільного обряду та супроводжувався танцями.

Коримбос — у Стародавній Греції: юнак, який вперше брав участь у виконанні такого гімну; також — загальна назва юних учасників діонісійських свят.

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “коридор”: вузький прохід між приміщеннями, стінами або предметами.

2. (перен., розм.) Обмежений, вузький простір або умови для дій, можливостей тощо.

3. (техн.) Вузький проміжок, діапазон або зона, що має певні межі (наприклад, у техніці, економіці).

1. Довгий вузький прохід усередині будівлі або сполучення кімнат, що з’єднує окремі приміщення.

2. Вузький прохід між чим-небудь, обмежений простір для руху, проходу (наприклад, між рядами кресел, меблями тощо).

3. У геополітиці — обмежена територія, що забезпечує вихід однієї держави до моря, іншої країни або анклаву (наприклад, Данцигський коридор, Суецький канал як морський коридор).

4. У авіації, залізничному сполученні тощо — чітко визначений маршрут, шлях, виділений для руху транспорту (повітряний коридор, гірський коридор).

5. У переносному значенні — обмежений проміжок часу між двома подіями, плановими показниками або термінами.