коридорчик

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “коридор”: вузький прохід між приміщеннями, стінами або предметами.

2. (перен., розм.) Обмежений, вузький простір або умови для дій, можливостей тощо.

3. (техн.) Вузький проміжок, діапазон або зона, що має певні межі (наприклад, у техніці, економіці).

Приклади вживання

Приклад 1:
Це був вузюсінький коридорчик, обабіч якого були дверцята! Герметичне закриті дверцята.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |