Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до коридору, властивий коридору; призначений для коридору.
2. Який має вигляд коридору, подібний до коридору за формою (вузький і довгий).
3. У складі власних назв: такий, що пов’язаний з певним коридором як транспортним або геополітичним маршрутом (наприклад, Коридорний шлях, повітряний коридор).
Приклад 1:
Треба спитати його, він там сидить у сорок дев’ятій камері й нудиться, тіпається душею від жаху, сходить потом і годує блощиць… За дверима нудиться коридорний, чути його кроки, як він мляво човгає повз двері — сюди й туди. Вони — вартові — там змінюються кілька разів на день, і всі вони різної вдачі, а Андрій сидить все один.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”