коридор

[korɪdor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Архітектура) –

    Довгий вузький прохід усередині будівлі або сполучення кімнат, що з’єднує окремі приміщення.

  2. (Техніка) –

    Вузький прохід між чим-небудь, обмежений простір для руху, проходу (наприклад, між рядами кресел, меблями тощо).

  3. (Геополітика) –

    У геополітиці — обмежена територія, що забезпечує вихід однієї держави до моря, іншої країни або анклаву (наприклад, Данцигський коридор, Суецький канал як морський коридор).

  4. (Техніка) –

    У авіації, залізничному сполученні тощо — чітко визначений маршрут, шлях, виділений для руху транспорту (повітряний коридор, гірський коридор).

  5. (Менеджмент) –

    У переносному значенні — обмежений проміжок часу між двома подіями, плановими показниками або термінами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коридор, р. коридору, д. коридорові, з. коридор, о. коридором, м. коридорі, к. коридоре

Приклади з художньої літератури

  • Вона була сама. Наташа чекала її в коридорі.
    — Олена Теліга
  • от відкрито врата – і дев’яті й десяті
    а за ними – такі ж коридори і двері
    вже розламано сім а чи й вісім печатей..
    ну й чого нам іще?
    і куди вже тепер нам?
    — Юрій Іздрик

Більше записів