Людина, яка прагне особистої вигоди, матеріальної користі, переважно зневажаючи моральні принципи; той, хто керується вчинками лише власною вигодою.
-
користатися
1. Вживати щось для своїх потреб, застосовувати з користю або метою; уживати.
2. Мати щось у своєму розпорядженні, володіти чимось для використання; мати в наявності.
3. Отримувати вигоду, перевагу з чогось; використовувати сприятливі обставини.
4. Бути об’єктом чиїхсь дій, ставлення (зазвичай у пасивних конструкціях).
-
користати
1. Вживати щось для своїх потреб, застосовувати з користю, використовувати.
2. Отримувати вигоду, прибуток або задоволення від чогось; мати користь.
3. (з додатком у родовому відмінку або з прийменником “з”) Вживати, споживати їжу чи напої (зазвичай про гостей).
-
корисність
1. Властивість того, що приносить користь, є корисним; позитивна цінність чогось для життя, діяльності або розвитку.
2. (Екон.) Здатність товару або послуги задовольняти певну потребу людини; споживча цінність.
3. (Філос., Етик.) Категорія, що виражає позитивне значення явищ або дій з точки зору їхнього відповідності інтересам людини, суспільства.
-
корисно
1. Так, що приносить користь, сприяє здоров’ю, поліпшенню, розвитку; на благо, на добро.
2. Так, що має практичну цінність, придатне для певної мети; доцільно, нажиточно.
-
корисний
1. Такий, що приносить користь, сприяє чому-небудь, має позитивний вплив; цінний своїми властивостями, якостями.
2. Придатний для певної мети, використання; такий, що має практичну цінність.
3. У економіці: такий, що задовольняє які-небудь потреби людини, суспільства і може бути об’єктом купівлі-продажу.
-
корисливість
Властивість за значенням прикметника “корисливий”; прагнення отримувати вигоду для себе, користолюбство.
У філософії та етиці: принцип або ставлення, за якого власна вигода, матеріальна чи нематеріальна, є найвищою метою та основним мотивом діяльності людини.
-
корисливо
1. З корисливими намірами, прагненням отримати вигоду для себе; зі своєкорисливими мотивами.
2. (переносно) З надмірною увагою, прискіпливо, зі зловживанням своїми правами або обов’язками (про сприйняття, розгляд тощо).
-
корисливий
1. Який прагне до наживи, матеріальної вигоди; що керується користолюбством.
2. Який виражає таке прагнення або свідчить про нього.
-
коринфський
1. Стосовний до давньогрецького міста-держави Коринфа, пов’язаний з ним або з його жителями.
2. Стосовний до одного з трьох основних архітектурних ордерів, що характеризується капітелями у формі кошика, оплетеного листям аканта, та багатою прикрашеністю.
3. Виготовлений зі сплаву міді з цинком, оловом та іншими металами, що має золотистий колір і високі якості; бронзовий (застаріле, від назви міста Коринф, славетного такими виробами).