1. Який прагне до наживи, матеріальної вигоди; що керується користолюбством.
2. Який виражає таке прагнення або свідчить про нього.
корисливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Я, гетьмане, теж корисливий, захланний. Коли буває важко добути шмат хліба, надто для нього, для Савки, а хочеться м’якішого, та ще й з чимось смачним, я бабусям і жінкам розказую, що це я їх втратив у турецькій неволі.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикметник () |