корисність

1. Властивість того, що приносить користь, є корисним; позитивна цінність чогось для життя, діяльності або розвитку.

2. (Екон.) Здатність товару або послуги задовольняти певну потребу людини; споживча цінність.

3. (Філос., Етик.) Категорія, що виражає позитивне значення явищ або дій з точки зору їхнього відповідності інтересам людини, суспільства.

Приклади вживання

Приклад 1:
Реальна корисність товару цінується сьогодні менше, ніж його символічна 422 значущість, ознака певного стилю життя і соціального статусу. Якщо представити сучасне турбо-суспільство із зростаючою фрагментарністю і все більш різноманітними споживчими запитами, стає зрозумілим, що виконати правило логістики “потрібний товар в потрібний час в потрібному місці” стає все складнішим і для виробників, і для торгівлі, і для самої логістики.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Utilitas – корисність, вигідність) означає повторне використання речей та упакування або їх вторинну переробку (рециклювання) з метою використання матеріалу, акумульованої енергії або певних складників, що містяться в матеріалі. Методи рециклювання (переробки з метою повернення використаних товарів та матеріалів до вжитку) поділяються на: рециклювання матеріалів (відновлення матеріалів), хімічне рециклювання (відновлення первинної субстанції) та термічне рециклювання (відновлення енергії).Всі побічні продукти, що виникли в результаті утилізації (напиклад, попіл та металічні окатиші після термічного рециклювання) та відходи, які за своїми характеристиками не підлягають утилізації або переробка яких була б надто коштовною (наприклад, через сильне забруднення, зношеність чи інші негативні риси) підлягають ліквідації (знищенню).
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Дуалізм споживчої цінності товару полягає в тому, що: a товар має собівартість і ціну; b споживач, приймаючи рішення відносно товару, зіставляє його корисність і витрати на придбання; c споживач зіставляє ціну на товар зі своїми можливостями; 161 d всі відповіді вірні.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |