корисливість

[korɪslɪʋistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням прикметника “корисливий”; прагнення отримувати вигоду для себе, користолюбство.

  2. (Філософія) –

    У філософії та етиці: принцип або ставлення, за якого власна вигода, матеріальна чи нематеріальна, є найвищою метою та основним мотивом діяльності людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корисливість, р. корисливості, д. корисливості, з. корисливість, о. корисливістю, м. корисливості, к. корисливосте

Більше записів