корисливість

Властивість за значенням прикметника “корисливий”; прагнення отримувати вигоду для себе, користолюбство.

У філософії та етиці: принцип або ставлення, за якого власна вигода, матеріальна чи нематеріальна, є найвищою метою та основним мотивом діяльності людини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |