Значення
- (Ботаніка) –
Сорт дрібного винограду з безкісточковими ягодами, що використовується в основному для сушіння (виробництва родзинок) або виноробства.
- (Ботаніка) –
(у множині, зазвичай “коринки”) Висушені ягоди такого винограду без насіння; один із видів родзинок, що відрізняється особливо дрібним розміром, темним кольором та солодким смаком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коринка, р. коринки, д. коринці, з. коринку, о. коринкою, м. коринці, к. коринко
Походження слова (Етимологія)
Слово «коринка» позначає дрібний чорний ізюм без кісточок. Воно походить від назви грецького міста Коринф, яке славилося вирощуванням і експортом такого винограду. Через посередництво російської мови слово було запозичене із західноєвропейських мов, зокрема з німецької (Korinthe) або французької (raisin de Corinthe). Назва міста, у свою чергу, пов’язана з ім’ям міфічного засновника Коринфа, сина Зевса.